Георгій Флоровський - випускник і приват-доцент Новоросійського університету
Георгій Васильович Флоровський народився 28 серпня 1893 року (за старим стилем) у передмісті Єлизаветграда (нині - Кіровоград) Ковалівці. Його батько - випускник Московської духовної академії, священик, кандидат богослов'я, законовчитель Єлизаветградської чоловічої гімназії Василь Антонович Флоровський. Мати - дочка священика Одеського кафедрального Преображенського собору.
Незабаром сім'я Георгія переїжджає в Одесу, де батько працював старшим священиком Покровської церкви на Олександрійському проспекті, ректором Одеської духовної семінарії, а потім - кафедральним протоієреєм Преображенського собору.
У 1911 році Георгій закінчив із золотою медаллю гімназію і поступив на історико-філологічний факультет Новоросійського університету. Тут він займався у філософській групі студентів під керівництвом професора Миколи Миколайовича Ланге, відвідував за власною іні-ціативою для кращого оволодіння філософією ряд курсів фізико-математичного факультету: з механіки, математичного аналізу, алгебри й геометрії, фізичної хімії, фізики, а також лекції на медичному факультеті. У своєму студентському творі, за який він одержав у 1913 році срібну медаль, Георгій використовував книги і статті англійською, італійською, німецькою й францу-зькою мовами.
У квітні 1916 року на четвертому курсі він був визнаний гідним золотої медалі за студе-нтську дисертацію на тему “Сучасні вчення про умовиводи”.
Університетську освіту Георгій Флоровський закінчив у 1916 році, склавши останні екза-мени з богослов'я, англійської та німецької мов. Потім його залишили при університеті на ка-федрі філософії для підготовки до доцентського звання.
Бурхливі події революційного років не йшли на користь успішній кар'єрі. Звання приват-доцента він одержав тільки у 1920 році, склавши магістерський іспит. Флоровський, встиг до від'їзду в еміграцію прочитати в нашому університеті лише один курс - по філософії природо-знавства.
Емігрувавши з Росії, Георгій Флоровський у Софії продовжував працювати над магістер-ською дисертацією “Історична філософія Герцена”, яку успішно захистив у Празі в 1923 році. Працюючи в Празі, він викладає й займається науково роботою. З-під його пера виходять робо-ти “Людська й Божественна мудрість” і “Основи логічного релятивізму”. У 1925 році - запро-шення в Париж на кафедру патристики Православного Богословського інституту імені препо-добного Сергія Радонежського.
У 1948 році його обирають членом Центрального Виконавчого комітетів Всесвітньої Ради Церков. У цьому ж році він стає професором, а потім - деканом Свято-Володимирської ду-ховної академії в Нью-Йорку, одночасно читаючи лекції у Колумбійському університеті. З 1958 року - завідуючий кафедрою історії Східної церкви Гарвардського університету.
З 1964 року викладає в Принстонській духовній семінарії та у Пристонському університе-ті.
Англійською мовою видане 14-томне зібрання творів Георгія Флоровського. Основні праці - по богослов'ю, візантології, культурології, історії російської філософії.
Член Афінської Академії, член Американської академії мистецтв і науки, член Брюссель-ської Академії релігійних наук, член Британської Академії.
Почесний доктор університету Нотр-Дам, Свято-Володимирської духов-ної семінарії, Вельського університету, Пристонського університету.
Помер Георгій Флоровський 11 серпня 1979 року в Принстоні. Архів зберігається в біб-ліотеці Принстонського університету.
У листопаді 1995 року Вчена Рада Одеського державного університету по клопотанню філософського відділення впровадила іменну стипендію ім. Георгія Флоровського для студен-тів-філософів.
З 1998 року в Одеському університеті проводяться студентські наукові читання пам'яті Георгія Флоровського. У 2002 році вона проводилася як Міжнародна конференція студентів-філософів – У наукові читання пам'яті Г.Флоровського. У 2005 році на конференції були студенти з Одеси, Києва, Львову, Донецька, Харкова, Івіна-Франковська, Дрогобича. Незабаром пройшли й ХІ читання.
За матеріалами книги "Георгий Флоровский: священнослужитель, богослов,
философ. – М. , 1993". і газети "Одеський університет"
(048) - 726-35-13
Георгій Васильович Флоровський народився 28 серпня 1893 року (за старим стилем) у передмісті Єлизаветграда (нині - Кіровоград) Ковалівці. Його батько - випускник Московської духовної академії, священик, кандидат богослов'я, законовчитель Єлизаветградської чоловічої гімназії Василь Антонович Флоровський. Мати - дочка священика Одеського кафедрального Преображенського собору.
Незабаром сім'я Георгія переїжджає в Одесу, де батько працював старшим священиком Покровської церкви на Олександрійському проспекті, ректором Одеської духовної семінарії, а потім - кафедральним протоієреєм Преображенського собору.
У 1911 році Георгій закінчив із золотою медаллю гімназію і поступив на історико-філологічний факультет Новоросійського університету. Тут він займався у філософській групі студентів під керівництвом професора Миколи Миколайовича Ланге, відвідував за власною іні-ціативою для кращого оволодіння філософією ряд курсів фізико-математичного факультету: з механіки, математичного аналізу, алгебри й геометрії, фізичної хімії, фізики, а також лекції на медичному факультеті. У своєму студентському творі, за який він одержав у 1913 році срібну медаль, Георгій використовував книги і статті англійською, італійською, німецькою й францу-зькою мовами.
У квітні 1916 року на четвертому курсі він був визнаний гідним золотої медалі за студе-нтську дисертацію на тему “Сучасні вчення про умовиводи”.
Університетську освіту Георгій Флоровський закінчив у 1916 році, склавши останні екза-мени з богослов'я, англійської та німецької мов. Потім його залишили при університеті на ка-федрі філософії для підготовки до доцентського звання.
Бурхливі події революційного років не йшли на користь успішній кар'єрі. Звання приват-доцента він одержав тільки у 1920 році, склавши магістерський іспит. Флоровський, встиг до від'їзду в еміграцію прочитати в нашому університеті лише один курс - по філософії природо-знавства.
Емігрувавши з Росії, Георгій Флоровський у Софії продовжував працювати над магістер-ською дисертацією “Історична філософія Герцена”, яку успішно захистив у Празі в 1923 році. Працюючи в Празі, він викладає й займається науково роботою. З-під його пера виходять робо-ти “Людська й Божественна мудрість” і “Основи логічного релятивізму”. У 1925 році - запро-шення в Париж на кафедру патристики Православного Богословського інституту імені препо-добного Сергія Радонежського.
У 1948 році його обирають членом Центрального Виконавчого комітетів Всесвітньої Ради Церков. У цьому ж році він стає професором, а потім - деканом Свято-Володимирської ду-ховної академії в Нью-Йорку, одночасно читаючи лекції у Колумбійському університеті. З 1958 року - завідуючий кафедрою історії Східної церкви Гарвардського університету.
З 1964 року викладає в Принстонській духовній семінарії та у Пристонському університе-ті.
Англійською мовою видане 14-томне зібрання творів Георгія Флоровського. Основні праці - по богослов'ю, візантології, культурології, історії російської філософії.
Член Афінської Академії, член Американської академії мистецтв і науки, член Брюссель-ської Академії релігійних наук, член Британської Академії.
Почесний доктор університету Нотр-Дам, Свято-Володимирської духов-ної семінарії, Вельського університету, Пристонського університету.
Помер Георгій Флоровський 11 серпня 1979 року в Принстоні. Архів зберігається в біб-ліотеці Принстонського університету.
У листопаді 1995 року Вчена Рада Одеського державного університету по клопотанню філософського відділення впровадила іменну стипендію ім. Георгія Флоровського для студен-тів-філософів.
З 1998 року в Одеському університеті проводяться студентські наукові читання пам'яті Георгія Флоровського. У 2002 році вона проводилася як Міжнародна конференція студентів-філософів – У наукові читання пам'яті Г.Флоровського. У 2005 році на конференції були студенти з Одеси, Києва, Львову, Донецька, Харкова, Івіна-Франковська, Дрогобича. Незабаром пройшли й ХІ читання.
За матеріалами книги "Георгий Флоровский: священнослужитель, богослов,
философ. – М. , 1993". і газети "Одеський університет"
