Методологія гуманітарного знання

 

Ціль викладання дисципліни. Мета курсу - ознайомити студентів зі сутністю та основними проблемами гуманітарного знання, визначити специфіку сфери humanities, її історичні та культурні підвалини, сформувати у студентів власне ставлення до цього феномену, продемонструвати інтегральний та трансдисциплінарний характер сучасного гуманітарного знання, ознайомити студентів з основними напрямками методології сучасного гуманітарного знання герменевтики, структуралізму, екзистенціалізму, феноменології, семіотики, філософії мови, деконструкції тощо.

Задачі щодо вивчення дисципліни. У результаті вивчення курсу студент повинен зрозуміти сутність методології гуманітарного знання, її специфіку у порівнянні з методологією природничих наук, сформувати уяву про основні методи, які використовує сучасна гуманітаристика. Результатом вивчення курсу є також розуміння відкритого, міждисциплінарного, інтегрального характеру гуманітарного знання. Студент повинен навчитися чітко визначати методологію та комплекс методів власних наукових досліджень та розробок, перш за все у кваліфікаційних, курсових та дипломних роботах.

 

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- знати:

1.   Сутність і специфіку сучасного гуманітарного знання.

2.   Сутність поняття методології взагалі і методології гуманітарного знання

3.   Основні напрямки методології сучасного гуманітарного знання, їх проблемні зони та межи застосування.

4.   Специфіку метрологічних підходів герменевтики, феноменології, екзистенціалізму, структуралізму, структурно-семіотичній традиції.

 

n  вміти:

 

1.Визначати поняття методології гуманітарного знання.

2. Виділяти методологічний рівень гуманітарних наук.

3. Орієнтуватися в межах різних напрямків методології гуманітарного знання.

4. Самостійно визначати методологічний профіль будь-якої концепції гуманітарного знання.

5. Чітко визначати та послідовно застосовувати методологію та притаманні їй методи у власних наукових розробках та дослідженнях у кваліфікаційних, курсових та дипломних роботах.

6. На високому методологічному рівні вивчати та аналізувати першоджерела.

7. Визначати інтегральний та міждисциплінарний рівень сучасної гуманітаристики.

 

Зміст дисципліни і структура курсу

 

2. 1. Програма курсу

 

1.     Сутність та специфіка методології гуманітарного знання 2 години

 

Визначення поняття методології. Структура науки та методологія. Методологія природничого та гуманітарного знання: загальні та відмінні риси. Заперечення протиставлення методології гуманітарного та природничого знання. Дилема розуміння і пояснення на сучасному етапі розвитку науки та гуманітарного знання. Інтегральний та міждисциплінарний характер гуманітарного знання. Специфіка сфери humanitites та особливості пов`язяної з нею методології.

 

2.     Сучасна соціокультурна та філософська ситуація та стан розвитку гуманітарного знання 2 години

Ситуація людини та антропологічний зворот в культурі та філософії. Ситуація смерті автора і смерті людини виклик для сучасного гуманітарного знання. Постмодерністська стратегія та докорінні зміни методології гуманітарного пізнання. Нові виміри поняття інтерпретація її онтологізація (М.Хайдеггер, Х.-Г.Гадамер). Текстуалізація культури та буття, та зміни в методології гуманітарного пізнання.

 

3.     Основні етапи розвитку методології гуманітарного пізнання 2 г.

Визначення специфіки та методології наук о духе В. Дільтея. Методологія науки та гуманітарного знання у світлі феноменології Е.Гуссерля. Герменевтика Х.-Г. Гадамера з точки зору метології гуманітарного знання. Методологічний вимір екзитенціалістскої традиції (К. Яс перс, М.Хайдеггер, Х. Ортега-и-Гассет, Ж.-П.Сартр). Проект методології гуманитарних наук. М. Бахтіна.

 

4.     Основні методологічні підходи та стратегії сучасного гуманітарного знання 2 г.

Методологія гуманітарного знання з точки зору сучасної феноменології (А.Щюц, Б.Вальденфельс). Структуралістська та пост структуралістська стратегія гуманітарного дослідження (Р.Барт, К.Леви-Стросс, М.Фуко). Деконструкція та нові проблемні зони методології гуманітаристики (Ж.Делез, Ж.Деррида). Герменевтика П.Рикера. Структурно-семіотична традиція та методологія гуманітарного знання (М.Лотман, В.Топоров та московсько-тартуська семіотична школа,). Специфіка гуманітарного дослідження в працях С.Аверинцева, М.Гаспарова, В.Біблера, Л.Баткіна). Дослідження у сфері гуманітаристики та проблеми в сучасній українській філософії (В.Горський, С.Кримський, М.Попович, Є. Бистрицький, А.Лой, В.Табачковський, А.Шевченко, К.Сигов, Б.Парахонський, В.Мейзерський та ін.)

 

5.     Методологія, стратегія та методи гуманітарного дослідження (практично-прикладні виміри) 2 г.

Структура гуманітарного знання та види гуманітарного дослідження. Проблема методології гуманітарної експертизи сучасних соціокультурних проєектів. Види наукових досліджень в структурі вищої освіти та навчанні студентів-філософського факультету (реферат, творче завдання, кваліфікаційна робота, курсовий та дипломний проект, культурний проект тощо). Місце, рівень та роль методологічного обґрунтування кваліфікаційної, курсової, дипломної робот.

 

 

2.2. Структура курсу

 

пп

 

Назва теми

Лекції

В годинах

 

1.

Сутність та специфіка методології гуманітарного знання

 

2

2.

Соціокультурна та філософська ситуація та стан розвитку гуманітарного знання

 

2

3.

Основні етапи розвитку методології гуманітарного пізнання

 

2

4.

Основні методологічні підходи та стратегії сучасного гуманітарного знання 2 г.

 

 

2

5.

Методологія, стратегія та методи гуманітарного дослідження (практично-прикладні виміри) 2 г.

 

 

2

 

Всього

10

 

 

Контрольні питання

 

1.     Визначення поняття методології.

2.     Структура науки та методологія.

3.     Методологія природничого та гуманітарного знання: загальні та відмінні риси.

4.     Заперечення протиставлення методології гуманітарного та природничого знання.

5.     Дилема розуміння і пояснення на сучасному етапі розвитку науки та гуманітарного знання.

6.     Інтегральний та міждисциплінарний характер гуманітарного знання.

7.     Специфіка сфери humanitites та особливості пов`язяної з нею методології.

8.     Сучасна соціокультурна та філософська ситуація та стан розвитку гуманітарного знання.

9.     Ситуація людини та антропологічний зворот в культурі та філософії.

10. Ситуація смерті автора і смерті людини виклик для сучасного гуманітарного знання.

11. Постмодерністська стратегія та докорінні зміни методології гуманітарного пізнання.

12. Нові виміри поняття інтерпретація її онтологізація (М.Хайдеггер, Х.-Г.Гадамер).

13. Текстуалізація культури та буття, та зміни в методології гуманітарного пізнання.

14. Основні етапи розвитку методології гуманітарного пізнання

15. Визначення специфіки та методології наук о духе В. Дільтея.

16. Методологія науки та гуманітарного знання у світлі феноменології Е.Гуссерля.

17. Герменевтика Х.-Г. Гадамера з точки зору метології гуманітарного знання.

18. Методологічний вимір екзитенціалістскої традиції (К. Яс перс, М.Хайдеггер, Х. Ортега-и-Гассет, Ж.-П.Сартр).

19. Проект методології гуманитарних наук. М. Бахтіна.

20. Основні методологічні підходи та стратегії сучасного гуманітарного знання

21. Методологія гуманітарного знання з точки зору сучасної феноменології (А.Щюц, Б.Вальденфельс).

22. Структуралістська та пост структуралістська стратегія гуманітарного дослідження (Р.Барт, К.Леви-Стросс, М.Фуко).

23. Деконструкція та нові проблемні зони методології гуманітаристики (Ж.Делез, Ж.Деррида).

24. Герменевтика П.Рикера.

25. Структурно-семіотична традиція та методологія гуманітарного знання (М.Лотман, В.Топоров та московсько-тартуська семіотична школа,).

26. Специфіка гуманітарного дослідження в працях С.Аверинцева, М.Гаспарова, В.Біблера, Л.Баткіна.

27. Дослідження у сфері гуманітаристики та проблеми в сучасній українській філософії (В.Горський, С.Кримський, М.Попович, Є. Бистрицький, А.Лой, В.Табачковський, А.Шевченко, К.Сигов, Б.Парахонський, В.Мейзерський та ін.)

28. Структура гуманітарного знання та види гуманітарного дослідження.

29. Проблема методології гуманітарної експертизи сучасних соціокультурних проєектів.

30. Види наукових досліджень в структурі вищої освіти та навчанні студентів-філософського факультету (реферат, творче завдання, кваліфікаційна робота, курсовий та дипломний проект, культурний проект тощо).

31. Місце, рівень та роль методологічного обґрунтування кваліфікаційної, курсової, дипломної робот.

 

Контрольна робота з курсу

 

Контрольна робота з курсу Методологія гуманітарного знания - це проєкт методологічного обґрунтування дослідження однієї з актуальних проблем сучасного гуманитарного пізнання ( за вибором студентів).

По структурі контрольна робота повинна відповідати стандартам та вимогам до текстів наукового характеру. Вона є підготовчим етапом до виконання студентом більш складних робіт кваліфікаційної, курсововї, дипломної, в перспективі дисертаційної. (Див. Додаток)

 

Рекомендована література

 

1.           Дильтей В. Введение в науки о духе// Зарубежная эстетика и теория литературы ХIХ-ХХ вв. М., 1987.- С. 108-135.

2.           Дильтей В. Наброски к критике исторического разума// Вопросы философии. 1988. - № 4. С. 130-146.

3.           Дильтей В. Категории жизни// Вопросы философии. 1995. - № 10. С. 129-144.

4.           Бахтин М.М. К методологии гуманитарных наук// Эстетика словесного творчества. М., 1979. С. 361-374.

5.           Бахтин М.М. Автор и герой в эстетической деятельности// Эстетика словесного творчества. М., 1979. С. 7-181.

6.           Гадамер Х.-Г. Текст и интерпретация// Герменевтика и деконструкция / Под ред. Штегмайера В., Франка Х., Маркова Б. В. СПб.,1999. (Из немецко-французских дебатов с участием Ж. Деррида, Ф. Форгета, М. Франка, Х.-Г. Гадамера, Й. Грайша и Ф. Ларуелля)

7.           Гадамер Х.-Г. Истина и метод. М.:Прогресс, 1988

8.           Гадамер Х.-Г. Актуальность прекрасного. М.: Искусство, 1991.

9.           Фуко М. Дискурс и правда: проблематизация паррезии (Шесть лекций Мишеля Фуко, прочитанных в Калифорнийском университете в Беркли, октябрь-ноябрь 1983, фрагменты) [http://www/foucault.info/documents/parrhesia/ ]

10.      Фуко М. Герменевтика субъекта. Курс лекций в Коллеж де Франс, 1982 //Социо-логос. М., 1991.

11.      Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти и сексуальности. М., 1996.

12.      Рикер П. Парадигма перевода // http://wwh.nsys.by/klinamen/fila23.html

13.      Лотман Ю.М. Структура художественного текста. -   М., 1970 (также см. "Об искусстве", СПб., 1998. С.14-281.)

14.      Рикер П. История и истина -, СПб., 2002.

15.      Рикер П. Конфликт интерпретаций М., 2002;

16.      Рикер П. "Память, история, забвение", М., 2004. 

17.      Барт Р. Смерть автора// Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. М., 1989.

18.      Барт Р. Критика и истина// Зарубежная эстетика и теория литературы ХIХ-ХХ вв. М., 1987.

19.      Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов// Зарубежная эстетика и теория литературы ХIХ-ХХ вв. М., 1987.

20.       

21.      Лотман Ю.М. Культура и взрыв  М., 1992. (также см. "Семиосфера", СПб., 2000.)

22.      Лотман Ю.М. Внутри мыслящих мировеловек-текст-семиосфера-история   М., 1996. (также см. "Семиосфера")

23.      Лотман Ю.М. О семиотическом механизме культуры (Совм. с Б.А.Успенским) //Учен.запарт.гос.ун-та, 1971. Вып. 284. / Труды по знаковым системам, т.5, С.144-166. ( также см. "Избранные статьи", т.3., 1993. С.326-344.

24.      Лотман Ю.М. Миф-имя-культура ( Совм. с Б.А.Успенским) // Учен.запарт.гос.ун-та, 1973. Вып.308. / Труды по знаковым системам, т.6., С.282-303.    ( также см. "Избранные статьи", т.1., 1993. С.58-75.

25.      Лотман Ю.М. Семиотика культуры и понятие текста  // Труды по знаковым системам, т.12., С.3-7 ( также см. "Избранные статьи", Таллинн, 1993. т.1. С.129-132.

26.      Мамардашвили М.К. Мой опыт нетипичен. СПб., 2000.

27.      Мамардашвили М.К. Эстетика мышления. М., 2000

28.      Мамардашвили М. К. Картезианские размышления (январь 1981 г.).

29.      Мамардашвили М. К. Философские чтения. СПб.: Азбука-классика, 2002.

30.      Баткин Л.М. Автор, оказывается, не умер.// В кн.: Джон Фаулз. Мантисса. Перевод с английского И. Бессмертной. М., Махаон, 2000 (См. также : Иностранная литература - 2002 - № 1).

31.      Баткин Л.М. О постмодернизме и постмодернизме ( О судьбе ценностей в эпоху после модерна).

32.      Баткин Л.М. Два способа изучать культуру// Пристрастия. М., 1994.

33.      Баткин Л.М. От индивидуализирующего метода к методике//Пристрастия. М., 1994.

34.      Баткин Л.М. Пристрастия: избранные эссе и статьи о культуре. М., 1994.

35.      Баткин Л.М. Письма Элоизы к Абеляру: личное чувство и его культурное опосредование// Человек и культура: индивидуальность в истории культуры. М., 1990.

36.      Библер В.С. От наукоучения к логике культуры. М., 1991 http://bibler.ru/index.php?sec=nlk

37.      Библер В.С. Михаил Михайлович Бахтин или поэтика культуры (на путях к гуманитарному разуму) М., 1991.

38.      Библер В.С. Из Заметок впрок // Вопросы философии. 1991. №6. С.15 45;

39.      Библер В.С. Из Заметок впрок // Новый круг. 1992 № 1. С. 52 61; № 2. С.210 219;

40.      В.С.Библер. На гранях логики культуры. М., 1997.С.12-40).

41.      Библер В.С. Мышление как творчество. М., 1975.

42.      Соловьев Э.Ю. Биографический анализ как вид историко-философского-исследования// Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас (Очерки по истории философии и культуры). М., 1991.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

1.     Контрольная работа

 

Контрольная работа по курсу Методология гуманитарного знания представляет собой проект методологического обоснования анализа одной из актуальных проблем современного гуманитарного познания ( по выбору студентов).

По структуре контрольная работа должна соответствовать критериям, предъявляемым к текстам научного характера. Она готовит студента к выполнению им в будущем более сложных работ квалификационной и дипломной работы и, в перспективе, диссертации на соискание кандидатской и докторской степеней

Контрольная работа должна содержать следующие рубрики:

 

1.      Актуальность темы исследования . Она раскрывается, как минимум, на двух уровнях. Во-первых, на уровне современной социокультурной ситуации, цивилизационных процессов того или иного уровня универсальности, возможностей разрешения сегодняшних конфликтов любого уровня ( общественного, группового, индивидуально-личностного и т.д.). Во-вторых, актуальность темы исследования должна найти свое обоснование исходя из тенденций развития и проблем гуманитарного знания.

2.      Степень научной разработанности темы. В самом общем виде следует обозначить круг литературы и источников, попытаться представить его как с историко-философской точки зрения, так и в качестве проблемного единства.

3. Цель и задачи исследования. Цель должна соответствовать названию работы, более детально ее раскрывая. Например, цель работы Антропологический поворот в современной культуре: философские основания может быть сформулирована следующим образом: выявить причины и сущность антропологического поворота в современной культуре, его влияние на развитие философии и гуманитарного знания. В соответствии с поставленной целью формулируется комплекс исследовательских задач, своего рода алгоритм исследования, логическая последовательность интеллектуальных шагов. Количество таких задач может быть различным, приблизительно 5-7. Принято использование формулировок: изучить, определить, проанализировать, сравнить, выделить, сформулировать и т.п. В приведенном примере задачи могут быть следующими: определить сущность понятия антропологический поворот, выявить социокультурные и историко-философские основания данного феномена, проанализировать способы осуществления антропологического поворота в современной культуре и гуманитарном знании, показать специфику антропологического поворота в контексте дегуманизации современного бытия культуры и т.д.

Приведенный пример является одним из возможных вариантов раскрытия темы.

 

4. Объект и предмет исследования. Объект и предмет исследования также должны соответствовать названию работы. Объектом исследования в данном контексте является некий феномен, область, сфера, круг явлений, на которые направлено внимание исследователя. Предмет исследования выделяется в рамках объекта и представляет собой проблемную зону внутри самого объекта, один из его аспектов, нуждающийся в осмыслении. В приведенном нами примере объектом исследования может быть - феномен антропологического поворота в современной культуре и гуманитарном знании, а предметом исследования - философские основания антропологического поворота в современной культуре и методология его изучения. Здесь также возможны варианты в зависимости от исследовательских предпочтений.

 

5. Методология исследования (Теоретико-методологические основы исследования) Необходимо определить как общенаучные методы (компаративистский, историко-генетический, анализ, синтез, моделирование и т.д.) сравнительны, так и философские; четко сформулировать методологию исследования (герменевтика, синергетика, структурный, системный, семантический, лингвистический анализ, концептуальные положения фрейдизма, неофрейдизма, философии жизни, фундаментальной онтологии, философии поступка, философии диалога, постструктурализма, деконструкции, и т.д.), продемонстрировать возможности междисциплинарного, трансдисциплинарного подходов, синтетического теоретизирования. При этом следует показать, хотя бы в самом кратком виде, какой из методов для какой конкретной задачи применялся.

1.     Структура работы. Приводится примерный план работы.

 

 

3.     Составить подробный план- конспект одного из первоисточников

 

Должны быть выделены ключевые понятия, раскрыто их значение в рамках текста. Одно из положений авторской концепции следует поддержать или опровергнуть собственными аргументами.