Зміст програми відображає основні курси, в яких вивчалися теорія та філософія культури. До програми ДЕКу включені питання з курсів « Основи теорії культури», «Філософія культури», « Культурологічна антропологія». Зміст програми також передбачає культурологічні концепції, в яких розглядується типологія та динаміка культурно-історичного процесу. В цих питаннях відображені знання студентами першоджерел, в яких осмислюється теоретичні основи та філософські аспекти світової та вітчизняної культури.
Метою програми є забезпечення необхідного теоретичного рівня професійної підготовки студентів – спеціалістів. Іспит повинен розкрити те, як студенти розуміють сутність культури як складної, багаторівневої системи. Іспит показує здатність студентів співвідносити культуру по її носієві на світову культуру, національну, культуру соціальних спільнот, сім'ї, окремої людини та ін.. Крім того, метою іспиту є визначення рівню знання студентами категоріального апарату науки: співвідношення понять культури і цивілізації, морфології культури, її динаміки. Метою іспиту також є знайомство студентів з основними культурологічними та філософськими концепціями, включаючи опрацювання першоджерел.
Програмні питання ДЕКу складені так, що студенти повинні доказати вміння аналізувати культуру, вміти розглядати її як результат творення людиною позитивних цінностей, як способу пошуку і здобуття сенсу життя, розуміти вплив культури на суспільне життя.
Крім того, завдання іспиту - висвітлити осмислення студентами процесу розвитку теоретичної думки в культурології, починаючи з епохи освіти і закінчуючи сучасністю.
У перелікові літератури основна увага приділяється навчальним виданням, які є найкориснішими з точки зору засвоєння змісту певних тем або підтем, а також виданням монографічного типу, що в найповнішій формі висвітлюють зміст заявлених у відповідних темах проблем. |
Тема 1. Поняття й сутність культури
До історії поняття "культура". Причини різноманіття трактувань поняття "культура". Діяльносний підхід до культури.
Основні аспекти визначення культури як суспільного явища: генетичний, гносеологічний, аксіологічний, гуманістичний, нормативний, соціологічний.
Культура й природа: характер співвідношення.
Сучасні підходи до поняття "культура". Інформаційно-семіотична концепція культури. Культура як мир: артефактів, змістів, знаків. Види змістів: знання, цінності, регулятори. Культура як інформаційний процес.
Тема 2. Культура й цивілізація
Про зміст поняття "цивілізація". Цивілізація: слово, поняття, проблема. Поняття "цивілізація" у різних філософсько-культурологічних концепціях.
Причини протиставлення понять "культура" і "цивілізація" Характер співвідношення понять «культура» й «цивілізація» в рамках діяльнісної концепції культури. Поняття "опредмечивание" і "распредмечивание" культури. Взаємозумовленість культури й цивілізації.
Типологія цивілізацій і їхня характеристика. Поняття "метакультура". Відношення між цивілізаціями в сучасному світі й основні тенденції в їхньому розвитку.
Тема 3. Основні функції культури
Основні завдання культури й відповідні функції: векторні, соціалізуючі, перетворюючі.
Векторні функції культури і її складові. Характеристика світоглядної, когнітивнї, семіотичної. семантичної, аксіологічної, нормативно-регулятивної функцій культури.
Соціалізуючі функції культури і її складові. Характеристика соціогенетичної, соціоінтегративної, комунікативної, адаптивної функцій культури.
Перетворюючі функції культури і її складові. Характеристика креативної, утилізаційної, трансляційної, виховної, інформаційної, рекреативної, компенсаторної функцій культури.
Тема 4. Культура як суспільне явище
Культура - процес, система, результат. Людина як суб'єкт і об'єкт культури.
Культурні універсалії. Системоутворюючі елементи культури: знаково-символічні, ценностно - пізнавальні, синтетичні.
Знаково-символічні компоненти культури і їхня сутність. Соціокультурна диференціація знаків. Типи знаків. Мова і його різновиди. Функції мови в культурі.
Ценностно - пізнавальні компоненти культури і їхня сутність. Цінності в культурі і їхній класифікації. Інтереси, потреби цінності. Ціннісні відносини й ціннісні орієнтації. Мотиви й мети діяльності. Поняття "ідеал" і його роль у культурі. Особливості динаміки культурного ідеалу. Поняття "герой" культури. "Ідоли" і ідеали.
Особливість синтетичних компонентів культури. Сутність традицій, звичаїв, обрядів, ритуалів, церемоній і їхня роль у культурі. Писані моральні закони й неписані: табу й вдачі.
Тема 5. Морфологія культури
Основні види культури: предметний і особистісний види. Зовнішній вигляд як матеріальна складова культури. Внутрішній вид як духовна складова культури.
Матеріальна культура і її елементи. Культура матеріального виробництва. Культура побуту й побутового середовища. Фізична культура: здоровий спосіб життя.
Духовна як багатошарове утворення. Міфологія як універсальна форма духовної культури. Місце релігії в духовній культурі і її основні функції. Три стадії розвитку релігійної свідомості. Основні світові релігії і їхній вплив на сучасну культуру. Сфера художньої діяльності. Функції мистецтва. Мистецтво як дзеркало культури. Мистецтво як самосвідомість культури.
Тема 6. Особливості соціальної культури
Характер співвідношення між соціальною й духовною культурою.
Особливості моральної культури. Співвідношення понять "моральність" і "мораль". Функції моралі. Етапи розвитку моральності. Основні принципи сучасної моральної культури.
Правова культура. Закон і правосвідомість. До історії права. Типи правових систем. Три аспекти функціонування правової культури.
Сфера політики й політична культура. Функції політичної культури. Типи політичної культури. Основні моделі державного устрою.
Тема 7. Наука і її роль у культурі
Наукові знання і їхні особливості. Класифікація сфер наукового знання. Характеристика наукової діяльності. Періодизація розвитку науки. Наука як галузь суспільної праці. Соціальні орієнтири науки. Наука й утворення.
Технологія як культурний феномен. Особливості технологічної культури й основні етапи її розвитку. Функції техніки в культурі. Небезпеки технічного прогресу. Шляхи подолання негативних тенденцій технічного прогресу.
Тема 8. Структура культури і її рівні
Культура людського співтовариства як система вищого рівня і її складові.
Типи локальних культур: національні (національно-етнічні), регіональні, локально - регіональні. Визначення понять "рід", "плем'я" "етнос", "народ". Історичні умови виникнення націй. Порівняльний аналіз етнічної й національної культури.
Поняття "субкультури". Характеристика субкультур: конфесіональної професійної, організаційної (або мікрокультури).
Контркультура як різновид субкультури. Культура особистості й індивіда.
Основні форми культури: світська й культова, елітарна й народна. Феномен масової культури. Поняття "маса" і "еліта". Критика масової культури: школа "оптимістів" і "песимістів".
Тема 9. Соціокультурна динаміка
Культурна динаміка як проблема культурологии. Види культурної динаміки: інновації, трансмісія, дифузія, синтез, симбіоз. Характер культурних змін.
Основні протиріччя культури як джерело її розвитку. Творчість як рушійна сила культури. Соціокультурна організація творчої діяльності.
Механізми культурної динаміки. Відкриття й винаходи як інноваційні форми культурної динаміки.
Традиційна й інноваційна культура. Характеристика постфигуративного, кофигуративного, префігуративного типів культури та їхній вплив на динаміку розвитку.
Синергетичне трактування культурних процесів.
Тема 10. Просвітительські концепції культури
Формування культурологічної думки від Античності до Нового часу.
Італійська Освіта: еволюція культури за аналогією з теорією віків Дж. Вико.
Концепції французьких просвітителів: Ф.Вольтер, Д.Дідро, К.Гельвеций про роль виховання й мистецтва у формуванні особистості.
Ж.-Ж. Руссо прогресі культури й падінні моральності. Ідеал "природної людини" у концепції філософа.
Німецькі просвітителі И.И. Винкельман, Г.Э.Лессинг, Ф. Шиллер про джерела й границі європейської культури.
И.Г. Гердер і його внесок у європейську культурологічну традицію.
Тема 11. Концепції культури Х1Х - ХХ вв. позитивно-соціологічного напрямку
Відмітні риси культурологічних концепцій кінця Х1Х століття - початку ХХ століття.
Э.Тайлор як засновник культурної антропології й еволюційної школи в історії. Етнографічні концепції Л. Леви-Брюля, А.Л.Кребера, Ф.Боаса.
Створення й розвиток соціальної антропології А.Р. Радклифф-Брауном і Б. Малиновським. Структурна антропологія К. Леви-Строса і його внесок у теорію культури.
Антиеволюційні культурологічні концепції: елітарні теорії культури, теологічні концепції культури, теорії культурного відставання.
Характеристика концепцій культурно-історичних типів і локальних цивілізацій.
Тема 12. Концепції культури ірраціонально-інтуітивіського напрямку
Вплив ірраціоналізму на формування концепцій інтуітивіського напрямку в культурологиії.
Культура в "філософії життя" Ф.Ницше. Два типи культури в теорії Ф.Ницше. Вплив поглядів філософа на наступний розвиток культурологічної думки. Критика масової культури в концепції франкфуртской школи: Т.Адорно, Г Маркузе, М.Хоркхаймер.
Формування філософії культури в ХХ столітті. Феноменологічна школа Э. Гуссерля. Застосування М.Шелером культурологічного методу феноменології в сфері культури. Екзистенціальний напрямок у культурі. Співвідношення безглуздості й дійсності буття в культурологічних поглядах А.Камю Ж.П.Сартра. Особливості ігрових концепцій культури И.Хейзинга й Х. Ортега-І-Гассета.
Соціальні катаклізми XX століття й причини виникнення психоаналітичних напрямків у культурі. Людина як "символічна тварина" у концепції культури. Э. Кассирера. Особливості теорій російського космизма.
Тема 13. Концепції культури середини й другої половини XX століття
Основні напрямки розвитку теорії культури в середині й другій половині XX століття
Культура як діалог: М.Бубер, М.М.Бахтин. Підходи для позначення культури творчості в М.Фуко. Семіотичні досягнення культури Р. Барта.
Основні особливості постмодерністської культурної парадигми. Культурологічна концепція деконструктивизма Ж.Деррида. Поняття деконструкции. Деконструкция як детоталитаризации культури. Текстологія й грамматология Ж.Деррида.
Культура в контексті шизоаналіза й ризоматики Ж. Делеза. Поняття шизоідної і параноідальної культури. Детоталітаризації культури. |
Тема 1. Функціоналізм Б. Малиновського. Поняття культури в функціоналізмі та принципи її дослідження.
Функціоналістський напрямок у вивченні культур. Функціоналізм Б. Малиновського. «Аргонавти західної частини Тихого океану». Метод включеного спостереження. Кільце кула. Престижний і утилітарний обмін. Критика вистав про первісну колективної власності. «Практичний» зміст ритуалів. Критика Е. Тайлора: релігія функціональна, а не раціональна. Важливо не зміст міфів, а обставини їх відтворення. Заперечення пережитків. Плем’я - етнос і плем’я – держава. Вимога вивчати цілісну культуру в її життєдіяльності, у взаємозв’язку й функціонуванні всіх її компонентів. Концепція біологічних «основних потреб» в основі культурних інститутів. Прагнення й уміння забезпечити популярність антропології в очах публіки.
Тема 2. Американський культуралізм. Основні ідеї і методологічні принципи Ф. Боаса. Школа Ф. Боаса.
Історична етнологія Франца Боаса. Створення високопрофесійної антропології. Нагромадження бази даних по міфологіях індіанців американського північно-заходу. Висновок про відносну не функціональність культурних форм (форма стійка, інтерпретація мінлива). Еволюція Боаса: від пошуків законів розвитку до психології особистості. Партикуляризм. Емпіризм. Неуважність до даних археології. Боас як антирасист. Школа Боаса (Р. Бенедикт, М. Мид, М. Херсковиц, К. Клакхон). Напрямок «культура і особистість» (психологічна антропологія). Історія розвитку напрямку й структура досліджень. Теоретичні положення й структура культури.
Тема 3. Символіко-інтерпретативна теорія культури К. Гірца.
Вплив концепції культури на концепцію людини в ХХ столітті. Насичений і ненасичений опис у дослідженнях культур. Теорія інтерпретації. Відношення Гірца до постмодернізму.
Тема 4. Структуралізм Клода Леві-Строса і його внесок в культурну антропологію.
Критика вчення про дологічне мислення первісної людини (Л. Леві-Брюль). Раціоналізм. Ідея єдності людського розуму й основних ментальних структур. Бінарні опозиції. Естетика робіт Леві-Строса (між наукою, грою й мистецтвом; особлива мова). Бінарні й тернарні структури в соціальній організації. Аналіз міфів: накладення опозицій, інверсії, виявлення мадіаторів. Замість відповідності дослідницьких моделей реальності передбачуване апріорі відповідність їх моделям тубільців. Замість вивчення предметів вивчення відносин. |
Тема 1. Предмет і структура філософії культури.
Філософія культури як ідеальний проект заданої культури (В. Віндельбанд). Онтологія культури. Буттєві начала культури. Протиставлення аполонічної та діонісійської культури в європейській традиції (Ф. Ніцше та інші). Методи і принципи досліджень культури: метод протиставлення та метод порівняльного аналізу та аналогії, принцип додатковості. Раціональне та ірраціональне в дослідженні культури. Метафізика культури. Культура як проблема духу та дух як предмет споглядання в культурі та її осереддя. Трансцендентний характер культури. Абсолютне в культурі як її вищий потенціал. Культ і культура. Ієрархічний характер культури (М. Бердяєв, П. Флоренський). Віра, культ, святиня. Вічні цінності.
Тема 2. Періодизація культурно-історичного процесу та типологізація культури.
Синхронне та діахронне в дослідженні культури. Культура та історія. Поняття культурно-історичного процесу і його періодизації. Аналіз культурно-історичного процесу в аспектах стадіальності, полілінійності та цивілізаційної відмінності. Історичні та сучасні культурні світи, форми і закономірності їх буття. Типологія культур (М. Данілевський, К. Леонтьєв, О. Шпенглер, А. Тойнбі) та типи ментальності (Е. Дюркгейм, К. Леві-Строс, М. Фуко, П. Біціллі, А. Гуревич). Принципи типологізації культури (емпіричний підхід; метод «ідеальних типів» М. Вебера), пошуки надсумативного елементу. Стадії культури.
Тема 3. Культура і цивілізація.
Природа і культура. Культура як посередник між природою і свободою (Дільтей). Культура і техника (О. Шпенглер, М. Бердяєв, Х. Ортега-і-Гасет, Ж. Елюль). Культура і цивілізація: співвідношення понять (лінгвофілософський аспект проблеми) та феноменів. Криза сучасної цивілізації та шляхи її подалання. «Відродження» та «присмерки» в культурі: доля і детермінація культури.
Тема 4. Культура і смисл
Культура як пошук смислу. Смисл і смислотворення. Смислові структури і дійсність. Культура як внесення в світ смислу. Смисл світу як онтології різних знаково-символічних систем, форм культури. Смисловий вимір культури в контексті семіотики. Проблема смислотворення як проблема іменування (О. Ф. Лосєв, М. Фуко). Проблема мови у філософії культури ХХ ст. Смисл як розуміння. Текст як перехрестя та розсіяння смислів (Р. Барт, П. Рікер). Текст як смислопороджуючий устрій (Ю. Лотман). Проблеми інтерпретації. Види об’єктивації смислу в культурі: висловлені та невисловлені смисли (С. Аверінцев). Герменевтика як засіб переводу невисловленого у висловлене.
Тема 5. Символізм культури
Філософія культури як філософія символу (Е. Кассірер). Історіко-філософська традиція про сутність символу. Символ як образ, взятий в аспекті його знаковості (С. Аверінцев). Символ як образна ідея чи ідейна образність (О. Лосєв). Багатомірність і невичерпаність символу. Іконічність символу (Д. С. Лихачов, Ю. М. Лотман). Символи як механізми пам’яті культури. Ієрархія символів культури. Символ і архетип (Юнг). Прасимволи культури («світове дерево», «хрест», «мандала» тощо). Символ і образ смерті в культурі. Культура і ерос.
Тема 6. Міф у системі культури
Міф як філософська проблема. Залежність міфу від етимології слова (М. Мюллер, О. Потебня). Теорії міфу (Прокл, Шеллінг, Кассірер, Лосєв). Структура і логіка міфу. Сутність структурного методу в дослідженні міфу (К. Леві-Строс). К.-Г. Юнг і Е. Фромм про глибинний, невичерпний, універсальний смисл, що прочитується в міфах. Міф як слово, висловлення і міф як комунікативна система (Ф. де Соссюр, Р. Барт).
Тема 7. Традиція як культурна реальність
Наступність у розвитку культури. Сутність традиції. Традиція як відчуття злитності неминушого і минущого (Т. Еліот). Повсякчасне відтворення культурної традиції як носія суспільного смислу (Хабермас). Проблема раціоналізації традиції (Гуссерль, М. Вебер). Традиція та інновація. Канонічне і неканонічне в культурі. Проблема «розривів» у європейської культурі (М. Фуко). Поняття традиційної культури. Проблема її трансляції та існування в сучасному світі. Традиція як форма авторитету, як умова розуміння й універсальне середовище його розгортання (Х.-Г. Гадамер). Проблема класичного. Класицизм і модернізм. Модерн та постмодерн як культурні епохи.
Тема 8. Культура і гра
«Культура як гра» (Й. Гейзінга) та «гра культури» (філософія постмодерну). Виникнення культури у формі гри. Універсальний потяг живого до гри. Поняття агону. «Гра в гру» як ознака другої половини ХХ ст. Культурні тексти як предмет відображення. Витвір мистецтва створюється як мережа аллюзій. Розповсюдженість компіляцій і цитування. Феноменологічна концепція гри (О. Фінк). Сміх в культурі. Тема карнавала. Культура як вистава (Г. де Бор).
9. Проблема діалогу культур
Різні концепції діалогізму (М. Бубер, М. Бахтін, Л. Виготський). Діалог культур як сполучення різних смислів. Діалог і толерантність. Культурне виправдання телерантності (П. Рикер). Проблема мультикультуралізму. Проблема міжкультурної комунікації. Діалог культур і етнічна самобутність. Феномен етнокультури. Етнічне, національне, універсальне в культурі. |