Сумченко І.В., к. філос. н. (Одеса)
СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ ТА ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНОГО МИСЛЕННЯ У СТУДЕНТІВ

Гостра зацікавленість суспільства проблемами духовності, філософським осмисленням реальності характерна для кризових, переломних епох історії. Зміна внутрішніх критеріїв у нашій життєдіяльності, коли людина із засобу перетворюється на мету, збільшує значущість духовності як одного із мірил стану суспільства.
В умовах технічної спеціалізації, панування абстрактного знання і засилля технократизму, привнесення в учбове середовище зразків духовності, взірців високої культури і мистецтва, ідей гуманізму створює основу для формування цілісної, творчої людини. Гуманітаризація освіти виступає не просто необхідною складовою для виходу суспільства нашої країни із кризи, а є загальною тенденцією світового суспільного процесу, що виступає гарантом запобігання небезпечних наслідків розвитку техногенної цивілізації. Тому саме зараз дуже важливо прилучити молоду генерацію до досягнень філософської думки, де глибоко продумані, вистраждані проблеми, які хвилюють нас зараз.
Основною проблемою соціальної філософії виступає питання взаємовідношення суспільства. соціуму та людини як суб’єкту історичного процесу. В історії філософії склалося дві протилежні точки зору на цю проблему. Прихильники першої точки зору досліджують суспільство як надприродну реальність, розглядаючи при цьому людину як породження соціуму, в якому вона існує. Але такі ідеї – ідеї підкорення особи тотально-загальному, духу – логіці, свободи – необхідності – в історії не здійснилися. Не виправдалися. Унікальність, неповторність особи, за думкою представників другого напрямку, в тому числі і екзистенціалістів – первинна реальність, вона дана раніше всіх соціальних визначень.
Філософи-екзистенціалісти вважають основою, стрижнем людини її духовну сутність. З цієї точки зору, соціальна філософія цього напрямку гостро критикує цінності, що панують на Заході, а особливо орієнтацією на тільки, виключно на матеріальний добробут. На думку екзистенціалістів, така орієнтація призводить до того, що всі стосунки людей “уречевлюються”. Наслідком такої ситуації виступає криза екзистенції, коли людина відчуває себе самотньою, незахищеною, у неї немає якихось моральних орієнтирів, позитивних життєвих принципів. Наше суспільство, а особливо молодь повинні врахувати критику парадигми розвитку буржуазного суспільства і виробити свою, де матеріальний успіх не був би єдиною домінантою життя людини. Окрім того, розвиток товарних відносин, все більша відкритість світу неминуче будуть вести до зростання індивідуалізму, до орієнтації на особистий успіх. Цей процес у зв’язку з переходом до ринкової економіки буде збільшуватися. Позитивним такий процес виступає тільки для такої людини. підкреслювали екзистенціалісти, яка має внутрішню ієрархію цінностей і може виступати проти явища всеохоплюючого конформізму, для індивіда, який усвідомлює себе вільною, творчою істотою, здатною на вибір і ризик.
Філософія екзистенціалізму також розглядає проблему внутрішньої свободи, вміння протистояти жорстким, однобоким стереотипам мислення. Усвідомити важливість свободи, вільного вибору в житті людини допомагають, як вважає філософія “існування”, надзвичайні, нестандартні ситуації, що виникають в житті людини, які допомагають усвідомити, що вільною може бути людина, яка має внутрішнє “я”. Інакше може прокинутися псевдо» я”, яке не має почуття міри і гармонії, але має велику руйнувальну активність. Свобода також передбачає можливість творити.
Творчість завжди зумовлює здатність думати не стандартно, прориватися за межи існуючого знання,  за межи стереотипів мислення, що склалися, вміння критично оцінювати власне рішення проблеми. Таке мислення не може сформуватися без прилучення до гуманітарного типу мислення, до загальнолюдських цінностей.
Отже, для гуманітарного мислення студентів дуже важливо усвідомлення, засвоєння та активне використання основних ідей соціальної філософії екзистенціалізму.